Мій Бог не намальований у рамі,
Не зроблений із золота чи глини,
Він навіть не правитель у державі,
Хоч може відновити Україну.
Мій Бог живий, навіщо малювати
Того хто поряд все життя з тобою,
З ним можеш просто зараз воювати,
Щоб справитись з життєвою війною.
Мій Бог – це більше ніж уся твоя родина,
Ніж твоє місце де ти жив чи народився,
Ніж близька чи коханая людина,
Як добре, що я з ним колись зустрівся!
Мій Бог – це більше, ніж усі людські мільйони,
Ніж разом взяті всі моря й широкі ріки,
За ним ідуть полки та батальйони
Тих ангелів, що з Господом навіки!
Мій Бог – це більше ніж страшні вітри або цунамі,
Життя чи смерть на цій земній планеті,
Якщо ти впав, вставай і йди ногами,
Господь підніме вдруге, навіть втретє!
Господь панує, кров святу віддавши,
Щоб я могла підняти свої очі
Є свята вічність, гибелі нема вже,
Є Той, що переміг жахливі ночі!
Елена Качан,
Украина
Киевская церковь "Божий Дар" Спасибо Господу за Его дары и вся слава Ему e-mail автора:olenakachan@gmail.com
Прочитано 9662 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Спасибо Леночка,за стих.Да благословит ГОсподь тебя и всю твою семью. Успехов. Комментарий автора: Светочка, спасибо большое за отзыв, я рада что Вы не равнодушны к тому что я пишу. Благослови Вас Господь и всю Вашу семью!
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
